Блог методиста: Система вивчення, узагальнення та поширення кращого досвіду роботи педагогічних працівникі на різних рівнях

Одним з основних завдань, поставлених Законами України, є істотне поліпшення методичної роботи в навчальних закладах. Успіхи навчання й виховання учнів у значній мірі залежать від уміння організувати та спрямувати роботи педагогів на інтенсивне впровадження в практику нових прогресивних педагогічних ідей, технологій навчання й виховання, досягнень сучасної педагогічної науки та практики.

Створення чіткої, керованої, гнучкої системи вивчення й упровадження найновіших досягнень науки та педагогічної практики в навчально-виховний процес є одним із найголовніших завдань методичних служб.

Передовий педагогічний досвід - це результат творчої діяльності педагога з елементами новизни, спрямований на реалізацію актуальних завдань навчання й виховання. Передовий педагогічний досвід має оцінюватися за такими основними критеріями:

1. Актуальність і перспективність. Тобто він має сприяти вирішенню завдань сучасного етапу розвитку освіти, задовольняти потреби педагогічної практики, допомагати в подоланні труднощів при здійсненні навчально-виховного процесу.

2. Висока результативність, стабільність показників, оптимальність. Це означає, що застосування досвіду повинно сприяти підвищенню рівня навчальних досягнень учнів, забезпечувати постійну ефективність і стабільність результатів протягом тривалого часу за менших витрат часу й зусиль.

3. Наукова обґрунтованість, тобто відповідність основним принципам, законам педагогічної діяльності. Однак слід зазначити, що в деяких випадках досвід суперечить загальноприйнятим положенням педагогічної науки. У таких випадках необхідно здійснити ґрунтовні дослідження, забезпечити оцінювання компетентними спеціалістами, щоб мати змогу вважати цей досвід передовим.

4. Існування елементів новизни й оригінальності. Незалежно від того, чи виходять автори досвіду за межі відомих форм і методів, чи здійснюють педагогічний процес у цих самих межах, вони завжди вносять до нього щось індивідуально значуще.

5. Можливість творчого наслідування досвіду іншими педагогами. Ті, хто вивчає передовий досвід, повинні вичленити з нього те суттєве, що може стати надбанням основної маси педагогів. Варто зауважити, що й учителі мають бути підготовленими до наслідування, сприйняття передового досвіду.

У нашому навчальному закладі чітко систематизована, узагальнена картотека передового педагогічного досвіду.

Пошук передового досвіду може мати цілеспрямований і випадковий характер. Цілеспрямований пошук передового досвіду здійснюється за наперед визначеним планом методичними службами навчального закладу; випадковий — пов'язаний зі спостереженням за роботою вчителів під час відвідування уроків, позакласних заходів, занять гуртків, факультативів тощо або з виступом педагога в процесі обміну досвідом на методичному засіданні, вивченням документації, проведенням атестації, вивченням матеріалів, представлених на педагогічну виставку тощо.

Найпоширенішим на практиці є виявлення передового досвіду під час відвідування навчальних занять. При цьому спостерігається та аналізується система уроків педагога з певної теми, здійснюється епізодичне відвідування уроків викладача в різних групах. В ході відвідування звертається увага на відповідність змісту роботи викладача поставленим завданням, врахування індивідуальних особливостей учнів та те, якою мірою методи та прийоми, що використовуютьсяпедагогом, викликають інтерес, зацікавленість учнів, сприяють мотивації навчання, розвитку розумової активності учнів, наскільки ефективно використовує викладач засоби навчання тощо. Для ефективного виявлення передового досвіду викладача відвідування його уроків здійснюється в різних групах.

Доцільно двічі протягом року — орієнтовно в І та ІІ семестрах — вивчати систему уроків викладача, а в кінці навчального року, здійснюючи перевірку рівня навчальних досягнень учнів, проаналізувати ефективність його роботи.

Адміністрація закладу повинна також звернути увагу на ведення педагогом документації, його участь у громадському житті центру, в роботі методичних комісій, вивчити взаємостосунки з колегами, учнями, їхніми батьками тощо.

Якщо в результаті відвідування уроків, ознайомлення з іншими аспектами роботи досвід викладача відповідає вище названим критеріям передового педагогічного досвіду, на засіданні методичної ради центру приймається рішення про вивчення передового досвіду викладача з певної навчально-методичної проблеми, видається відповідний наказ по закладу та складається план роботи з вивчення й упровадження в практику роботи викладачів цього досвіду.

Педагогічний досвід варто вивчати в динаміці його розвитку, використовуючи з цією метою різні методи:

• вивчення системи роботи педагога, спостереження за його діяльністю;

• бесіди з автором досвіду з метою виявлення таких елементів у його педагогічній діяльності, які складно визначити, виходячи тільки з відвідувань уроків, позакласних заходів, гурткових, факультативних занять тощо;

• вивчення документації (учнівських зошитів, журналі, поурочних планів, планів роботи гуртків, факультативів, матеріалів, які відображають його участь у методичній роботі, громадському житті центру);

• анкетування колег носія передового досвіду, його учнів, їхніх батьків.

Після вивчення передового педагогічного досвіду розпочинається наступний етап — його узагальнення. Мета узагальнення: визначити засоби, форми, прийоми, методи, за допомогою яких досягнуто позитивного результату, вивчити умови забезпечення впровадження його в практику. Для всебічного аналізу досвіду треба дотримуватися такої схеми узагальнення матеріалу:

• тема досвіду, обґрунтування його актуальності;

• коротка характеристика змісту досвіду, проблем, які вирішуються з його допомогою;

• переваги досвіду над існуючою практикою;

• сучасні теоретичні ідеї, які є науковою основою досвіду, реалізація з їх допомогою основних дидактичних принципів навчання;

• провідна ідея досвіду, що визначає його суть, варіативність форм його застосування;

• технологія досвіду, форми, методи, прийоми роботи, алгоритми дій;

• якісна й кількісна динаміка, зміни результативності навчально-виховного процесу;

• рекомендації щодо використання досвіду в практичній діяльності педагогів.

Отже, під час узагальнення досвіду варто дотримуватися таких вимог:

1. Ознайомлення з досвідом роботи викладача доцільно розпочати з обґрунтування тієї конкретної проблеми, яка зумовила потребу в узагальненні саме цього досвіду.

2. Описування змістової значущості досвіду й можливих варіантів його реалізації в учнівському колективі.

3. Показ системи умов у їхній послідовності та взаємозумовленості, яка забезпечує ймовірність досягнення найвищих результатів.

4. Описання технології досвіду з обов'язковим зазначенням місця й часу.

5. Описання виявлених, визначених труднощів, можливих негативних наслідків.

6. Визначення потреб, які можна задовольнити за допомогою цього досвіду, а також

окреслення меж його застосування.

7. Проведення аналізу допущених помилок та умов, за яких використання досвіду небажане

чи неможливе.

8. Динаміка змін на рівні знань, умінь, навичок, вихованості, розвитку , учнів.

9. Осмислення питань, які не отримали в досвіді професійного вирішення та потребують подальшої поглибленої роботи.

Після підготовки узагальненого матеріалу, його літературної обробки потрібно зібрати всі матеріали, які відображають досвід роботи викладача, а саме:

•розроблена автором досвіду методика проведення циклу уроків (у межах однієї теми);

• відеозапис уроків (бажано);

• дидактичний, роздатковий матеріал, виготовлений педагогом і його учнями;

• методичні розробки викладача, його доповіді, виступи на педагогічних читаннях, науково- практичних конференціях, засіданнях методоб'єднань, педагогічних рад тощо;

• планування роботи викладача (плани класного керівника, керівника гуртка, факультативу тощо);

• творчі роботи автора передового педагогічного досвіду, друковані праці;

• публікації про його діяльність у науковій та педагогічній пресі;

• учнівські роботи (реферати, твори, зошити для контрольних, лабораторних, домашніх робіт тощо);

• прилади, моделі, таблиці (або їхні фотографії), виготовлені учнями під керівництвом викладача;

• фотоматеріали (2—3 фотографії, які відображають педагогічну діяльність викладача) та ін.

Усі ці матеріали разом із характеристикою педагогічної, методичної діяльності носія досвіду, складеною адміністрацією закладу, збираються та систематизуються.

Після узагальнення, перед поширенням і впровадженням у практику, досвід має пройти етап об'єктивного оцінювання.

Після отримання позитивної оцінки передовий педагогічний досвід затверджується на засіданні методичної ради закладу, видається наказ про його впровадження в практику роботи педагогічного колективу.

Завдання директора - всіма засобами сприяти створенню кращого досвіду в кожного викладача з усіх питань навчально-виховної роботи й упроваджувати цей досвід в життя закладу».

Вчасно виявити та оцінити педагогічний досвід як перспективний - завдання методичної служби, адміністрації закладу. Виявлення досвіду справа непроста. Знаходити крихти нового, передового, неординарного, справді творчого в масі усталеного, повсякденного набагато важче, ніж виявляти недоліки й упущення. До того ж перспективне, новаторське через свою неординарность далеко не одразу оцінюється відповідно до його значення для подальшого розвитку педагогічної науки і практики.

Технологія вивчення та узагальнення педагогічного досвіду

Методи

Значною мірою використання методів зумовлюється характером педагогічної проблеми. Вони є похідними від мети, предмета, змісту та конкретних умов вивчення досвіду. До методів емпіричного вивчення педагогічного досвіду належать: метод вивчення літератури, метод спостереження, анкетування, тестування, логічні методи, метод експертних суддів (оцінювання), метод портфоліо тощо.

Метод вивчення літератури

За допомогою цього методу уточнюються вихідні позиції, створюється та розширюється емпірична база (сукупність чинників) для наступного аналізу, уточнення меж пошуку. Робота з літературними джерелами та документальними матеріалами триває упродовж всього процесу вивчення досвіду.

Метод дає можливість детально ознайомитися з проблемою, над якою працює вчитель, але не завжди літературні джерела задовольняють запити викладача.

Метод спостереження

Цей досить поширений метод використовують і окремо, і як складову частину інших методів. Спостереження полягає в безпосередньому сприйманні явищ за допомогою органів чуття або в їх опосередкованому сприйманні через описування іншими людьми. Організовуючи спостереження, необхідно заздалегідь виділити об'єкти, сформулювати цілі, скласти план. Об'єктом спостереження є сам процес діяльності педагога або учня, про хід та результати якого судять із дій, вчинків, результатів виконаних завдань.

Спостереження за ознакою часової організації бувають безперервні та дискретні; за обсягом широкі та вузькі, спрямовані на виявлення окремих ознак явищ та об'єктів; за типом зв'язку між спостерігачем і тим, кого спостерігають, включені і невключені.

Метод дає можливість оцінити досвід з різних сторін і позицій, побачити викладача в різних ситуаціях.

Недоліком можна вважати певний суб'єктивізм в оцінюванні діяльності викладача.

Метод експертних суддів

Це оцінювання роботи викладача кількома колегами або незалежними експертами (методистами відповідних служб]. Діяльність експертів передбачає оцінювання перспективності та доцільності тих чи інших методів, дидактичних засобів тощо, які використовуються педагогом. Відповідно до теми досвіду формулюються питання для його оцінювання суддями. Якщо експерти діють незалежно один від одного і стабільно дають оцінки, які є близькими або збігаються, висловлюють подібні судження, то є підстави вважати, що вони наближені до об'єктивних.

Перевагою методу є незалежність оцінювання, можливість порівняти судження різних експертів і об'єктивно оцінити діяльність викладача.

Недоліком є можливість виникнення псевдо-об'єктивізму.

Метод анкетування

Це метод виявлення суб'єктивної думки та оцінки діяльності педагога. Його використовують для збору первинної інформації, яка має бути перевірена іншими методами. Зібрана інформація аналізується, робляться попередні висновки. Створюючи анкету (окремо для учнів івикладачів), слід пам'ятати такі правила:

• вона має бути цілеспрямованою (визначена мета, питання, які слід розкрити); запитання потрібно формулювати таким чином, щоб вони були доступними для розуміння, чіткими і однозначними.

До анкетування можна залучити багато учасників навчально-виховного процесу, що створює умови для формування об'єктивної оцінки (як середній бал).

Але іноді важко виділити провідні Ідеї, тенденції і чинники, що призводять до значної розбіжності в оцінках. Крім того, цей метод потребує багато часу і матеріальних витрат на створення анкет, їх тиражування і опрацювання результатів.

Метод портфоліо

Це збір інформації щодо діяльності викладачів з різних джерел: письмові доповіді, фотографії, відеозаписи уроків, самозвіти, самоаналіз літератури, проекти, аналізи контрольних робіт, психологічні характеристики тощо. Ці матеріали віддзеркалюють рівень компетентності педагога. За допомогою цього методу можна визначити не тільки результати праці, а й причини та фактори, що призвели до певного результату. Нагадує картотеку і може мати різну форму: скринька, папка, зошит...

Дуже зручним є те, що вся інформація про педагога зібрана в одному місці, але іноді оформлення портфоліо забирає багато часу.

Наведені методи не вичерпують усієї багатогранності підходів до вивчення діяльностіпедагога.

Етапи вивчення досвіду

Надзвичайно важливо вчасно виявити кращий досвід. По-перше, для того, щоб індивідуальні творчі доробки стали спільним надбанням багатьох педагогів; по-друге, для підтримки, розвитку і зміцнення самого досвіду.

Виявлення досвіду відбувається по-різному. Найчастіше його виявляє адміністрація закладу, в якій працює педагог.

Витяг з протоколу методичної ради № 2 Слухали: заступника директора з навчально-виховної роботи.

Викладач хімії має глибокі теоретичні знання з предмета, володіє методикою викладання.

Розвиток пізнавального інтересу учнів викладач здійснює різноманітними методами стимулювання та мотивації навчально-пізнавальної діяльності (пізнавальні, дидактичні, ситуаційні ігри тощо). Чільне місце посідають перцептивні методи навчання: словесні (розповідь, лекція з використанням опорних схем, бесіда); наочні (таблиці, дидактичні картки, ТЗН); практичні (досліди, лабораторні і практичні роботи, хімічний експеримент). Серед гностичних методів результативним є використання проблемно-пошукового методу, за допомогою якого здійснюється активізація розумової діяльності учнів на всіх етапах уроку. Значну увагу викладач приділяє формуванню логічного мислення, використовуючи методи аналізу, синтезу,порівняння та узагальнення. Враховуючи індивідуальні особливості мислення учнів, націлює їхню діяльність на самостійний пошук розв'язання проблеми.

Крій того, викладач впроваджує:

1)диференційований підхід до навчання, використовуючи завдання різного ступеня складності;

2) елементи модульно-рейтингової системи;

3) нестандартні форми проведення уроків (урок-панорама, бінарні уроки, урок-мандрівка). На уроках особлива увага приділяється творчому застосуванню знань на практиці —

випуск листівок, захист проектів тощо.

Аналіз контрольних робіт свідчить: учні добре знають програмовий матеріал, у них сформовані предметні вміння і навички.

Цей досвід роботи можна узагальнити на емпіричному рівні з проблеми «Розвиток пізнавального інтересу учнів до навчання хімії».

Ухвалила: створити творчу групу викладачів для всебічного вивчення та узагальнення досвіду.

Вивчення досвіду слід розпочати з визначення педагогічної проблеми та формулювання теми. Назва має вказувати на сутність досвіду, провідну ідею описуваної методичної системи. Мета вивчення досвіду формулюється в загальній формі. Доцільно оформити картку вивчення досвіду.

Картка виявлення та вивчення педагогічного досвіду

Навчальний заклад (повна назва)

І Автор досвіду (ПІБ педагога)

Стаж роботи

Темо досвіду

Сутність досвіду (коротка анотація творчих знахідок педагога)

Терміни вивчення та узагальнення Хто вивчає та узагальнює (ПІБ і посада)

Методи вивчення Форма узагальнення Дата « »

Директор (підпис)

Наступний етап - теоретична підготовка як викладача, так і особи, яка вивчає досвід. Він передбачає опрацювання літературних джерел з тематики досвіду та близьких до неї проблем. Етап завершується написанням реферату з даної теми та розробкою методик основного вивчення досвіду.

Висновки, зроблені під час спостережень, підтверджуються або не підтверджуються емпіричним матеріалом. Це дає можливість зробити часткові узагальнення. Коли обсяг спостережень стає достатнім, їх класифікують на типові, характерні та випадкові. Нарешті, матеріал систематизується та узагальнюється.

Здебільшого робота з вивчення та узагальнення досвіду планується на 2—3 роки. Не варто при цьому штучно скорочувати термін, оскільки це зумовлює формальне ставлення до роботи і знижує об'єктивність та науковість узагальнень.

Опис педагогічного досвіду

Досвід описується у загальній формі і повинен містити такі розділи:

• Вступна частина, в якій висвітлюється актуальність і соціальна значущість досвіду, роб- ляться посилання на психолого-педагогічні джерела з теми досвіду та близьких до неї проблем.

• Основна частина, в якій описуються форми та методи роботи, здобутки творчої діяльності, науково-методичні ідеї, методичні розробки (елементи); обґрунтовується ефективність нових прийомів та засобів навчання, аналізується їх результативність.

• Заключна частина, в якій формулюються загальні висновки та пропозиції.

Вступна частина досвіду, що описується, - це біля 1/8 всього тексту. Вона має довільну форму.

Впровадження інноваційних педагогічних та виробничих технологій у Державному навчальному закладі «Ярмолинецький агропромисловий центр професійної освіти»

Інновації – крок до розвитку кваліфікованого робітника сучасного зразка

Виживає не сильніший і не розумніший, а той, хто найкраще реагує на зміни, що відбуваються

Гордон Драйден

Проблема сьогодення – підготовка конкурентоспроможних фахівців, забезпечення їхнього високого професійного рівня та мобільності, створення умов для максимального розкриття талантів і творчого потенціалу молодих робітників – спонукає до розвитку та оновлення всіх сфер соціального і духовного життя суспільства, потребує якісно нового рівня професійної освіти, який відповідав би міжнародним стандартам.

Інновації в управлінні навчальним закладом дають змогу підтримувати конкурентоспроможність нашої освіти, зміцнювати національну безпеку держави, суспільства й особистості.

Тому наш навчальний заклад, обрав інноваційний шлях розвитку, заснований на сучасних знаннях, має одночасно рухатися у двох напрямах: використанні потенційних можливостей людського розуму та інформатизації освітнього процесу.

Пріоритетні напрямки в діяльності

ДНЗ «Ярмолинецький агропромисловий центр професійної освіти»

За основу інноваційного розвитку навчального закладу обрано один із напрямків – дидактичне забезпечення навчально-виробничого процесу через співпрацю із органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, центром зайнятості, роботодавцями, пошук інноваційних шляхів соціального партнерства.

Пріоритетними напрямами в діяльності професійно-технічного навчального закладу є підвищення якості освіти та забезпечення рівного доступу до неї через створення інноваційного освітнього простору в закладі, запровадження компетентнісного підходу до організації навчально-виховного процесу, формування сучасної моделі управління, підтримка обдарованості, творчості, лідерства та високої духовності. Сучасні педагогічні інноваційні технології використовуються для створення освітнього середовища. Якісні зміни у підготовці кваліфікованих робітників зумовлюють необхідність інноваційного розвитку освітнього процесу в ПТО.

Сьогодні вже неможливо викладати дисципліни традиційно, коли у центрі навчального процесу знаходиться викладач, а учні мовчки сприймають матеріал, слухають пояснення на лекціях або звітують на практичних заняттях, виконують контрольні завдання, складають заліки, іспити, одержують оцінки за ті знання і навики, які набули в процесі навчання. Впровадження інноваційних методик у викладання фахових дисциплін дає змогу докорінно змінити ставлення до об’єкта навчання, перетворивши його на суб’єкт.

Актуальність цього питання має місце в сучасному освітньому середовищі, адже в наш час якісне викладання дисциплін не можна здійснювати без використання засобів і можливостей, які надають комп’ютерні технології та Інтернет. Вони дають змогу педагогові краще подати матеріал, зробити його більш цікавим, швидко перевірити знання учнів та підвищити їхній інтерес до навчання. Викладач, майстер виробничого навчання може швидко отримувати найновішу інформацію, активно спілкуватися з колегами, учнями та батьками. Завдяки цьому підвищується авторитет педагога, він стає активним носієм культури, знань, усього передового.

Поштовхом до впровадження продуктів комп’ютерних технологій в ДНЗ «Ярмолинецький агропромисловий центр професійної освіти» стала не тільки інформаційна революція в освіті, а й особисті якості педагогічних працівників. Для багатьох із нас застосування педагогічно-програмних засобів та їх значущість полягає в тому, що це є способом йти в ногу з життям, бути сучасним та прагнути збагатити багатогранність саморозвитку, оминаючи процес репродуктивної діяльності.

Але найголовнішим залишається те, що рухаючись висхідною спіраллю професійної майстерності, більшість педагогічних працівників виробили в собі звичку працювати на досягнення кращих навчальних результатів учнів. Так вже склалося в закладі, що плануючи будь-які інноваційні нововведення, завжди посилаємося на конкретні можливості, які потім слугують основним чинником позитивної динаміки впровадження їх в навчально-виробничий процес. Також в нашому навчальному закладі діє система методичної роботи, яка спрямована на надання реальної дієвої допомоги у розвитку професійної майстерності, поєднаної з комп’ютерною грамотністю. Досягненню поставлених цілей допомагає повна комп’ютеризація навчальних кабінетів, наявність високошвидкісного скловолокнистого інтернету з Wi-Fi. Усі інженерно-педагогічні працівники пройшли курсову підготовку з професії «Оператор комп’ютерного набору», крім того вони систематично вивчають передовий педагогічний досвід, займаються створенням та наповненням власних блогів, завдяки яким спілкуються із своїми вихованцями, пожвавлюють індивідуальну та творчу роботу, а також діляться власним досвідом з колегами. В рамках такої роботи, яку активно проводить творча група з впровадження інноваційних технологій, розроблено заходи по активізації можливостей кожного викладача та майстра виробничого навчання до створення та проведення комп’ютерно-зорієнтованих уроків.

В нашому закладі створені всі сприятливі умови (новітнє зварювальне обладнання – ручна плазмова різка та з ЧПУ Tesla, інвектора, сучасні швейні машинки, використання сучасних методів і матеріалів в будівельній галузі) для формування професіоналізму майбутніх робітників, яке постійно відбувається під час професійно-практичної підготовки, на уроках виробничого навчання, виробничій практиці на робочих місцях підприємств, організацій, установ, а також при проведенні виховних заходів.

Педагогічний колектив центру готовий до змін, які відбуваються в сучасній освіті. Кожен педагог розуміє необхідність інновацій саме в професійно-технічній освіті, яка має підготувати конкурентоспроможного робітника, виховати всебічно розвинену, самостійну і самодостатню особистість, яка здатна адаптуватися в сучасному динамічному глобалізованому світі.

Стратегічною проблемою розвитку нашого регіону є задоволення потреб у кваліфікованих і конкурентоспроможних на ринку праці робітниках. Для навчального закладу пріоритетними є такі напрямки в роботі: реалізація потреб громадян у професійно-технічній освіті та забезпечення прав громадян на професійне навчання відповідно до їх покликання, інтересів і здібностей. Освітні послуги надаються навчальним закладом за різними видами професійної підготовки: первинно-професійною, підвищенням кваліфікації, курсовою підготовкою та перепідготовкою. Лише у 2018 році підвищили кваліфікацію та здобули перепідготовку 160 осіб.

Соціальне партнерство - як конструктивний шлях подолання проблем на ринку праці

Одним з таких шляхів є активне залучення соціальних партнерів до усіх складових діяльності закладу – від управління до розробки навчальних програм та практичного навчання, це безсумнівно є одним з пріоритетів роботи профтехосвіти щодо впровадження сучасних технологій виробництва в навчально-виробничий процес. Саме налагодження конструктивного, взаємовигідного партнерства між навчальним закладом, компаніями-виробниками дозволить зробити навчально-виробничий процес більш відкритим, ефективним та адекватно реагуючим на вимоги сьогодення.

Впровадження нової моделі таких взаємовідносин надає можливість формування якісного робітничого потенціалу. Яскравим прикладом цього є впровадження у вересні 2018 року дуальної форми навчання, за якою проводиться підготовка робітничих кадрів з професії «Швачка. Кравець».

ДНЗ «Ярмолинецький агропромисловий центр професійної освіти» спільно із соціальним партнером ДП «Красилівський агрегатний завод» працює в полі діяльності концерну Укроборонпром. Всі професії затребувані, виходячи із завдань посилення обороноздатності країни (швачки, кравці; електрогазозварники; слюсарі з ремонту колісних транспортних засобів; водії; будівельники), що сприяє підвищенню якості навчання.

Діапазон партнерських відносин з цими компаніями та підприємствами охоплює як спільну розробку програм навчання, впровадження у навчальний процес сучасних технологій роботи з новітніми матеріалами. Основними формами співпраці навчального закладу із соціальними партнерами є:

ознайомлення з діяльністю підприємства, екскурсії, лекції, консультації, участь запрошених фахівців підприємств та організацій у кваліфікаційній атестації випускників, участь потенційних роботодавців у формуванні змісту професійної освіти, вдосконаленні навчальних планів та програм, організації виробничого навчання та виробничої практики.

Впровадження елементів інноваційних технологій у навчальний процес ДНЗ «Ярмолинецький агропромисловий центр професійної освіти»

Ефективність соціального партнерства залежить від особистісного потенціалу і рівня професіоналізму викладачів, майстрів виробничого навчання закладу, їх уміння організувати цілеспрямовану спільну роботу з учнями, професійно-практичну діяльність у всіх її формах і видах.

Не відмовляючись від традиційних методик і технологій інженерно-педагогічні працівники закладу застосовують елементи інноваційних технологій, представлених у схемі:

Сучасна освіта полягає в тому, що кожен викладач, майстер виробничого навчання – це новатор, фахівець, який у щоденну практику впроваджує новітні ідеї, технології.

Вимоги до освіти і підготовки кваліфікованих працівників для будь-якої галузі виробництва полягають в тому, щоб випускники професійно-технічних закладів були в першу чергу конкурентноспроможними, компетентними людьми, які уміють відстоювати свою точку зору та будуть мати попит на ринку праці.

Сьогодні, коли освіта переходить до новітніх технологій, які передбачають розвиток творчого нестандартного підходу до вирішення проблем, саме інноваційні технології дають нам змогу підвищувати зацікавленість учнів у навчанні, зумовлюють їх постійно отримувати додаткову інформацію, безперервно навчатись.

Провідними принципами інновації є: гуманізація, єдність загальнолюдського, національного і розвивально-виховного характеру навчання, співтворчість викладача та учня, індивідуалізація навчання.

ДНЗ «Ярмолинецький агропромисловий центр професійної освіти» свій шлях впровадження інноваційних технологій у навчальний процес почав з постановки проблеми, над якою працює і зараз «Активізація пізнавальної діяльності учнів через впровадження інноваційних педагогічних та виробничих технологій». Дана проблема передбачає розвиток інноваційних педагогічних та виробничих технологій не тільки під час навчального процесу, але й у позаурочну зайнятість учнів. Викладачі й майстри виробничого навчання активно беруть участь у вирішенні даної проблеми. Тому педагоги почали впроваджувати у навчальний процес інноваційні педагогічні та виробничі технології, переважно інтерактивні. Використовуємо такі методи: «мозковий штурм», ділові і рольові ігри, дискусії, дебати тощо. Робота на уроці будується в основному у малих групах. Використання інтерактивних методів під час проведення уроків теоретичного і виробничого навчання дало свої позитивні результати. Учні із задоволенням працюють у групах, виконують роботу, спілкуються, вчаться висловлювати свої думки, аналізувати. Рівень навчальних досягнень учнів при проведенні інтерактивних уроків підвищився.

В позаурочний час учні активно працюють над проектами. Педагоги навчального закладу приділяють цьому велику увагу, бо проектна діяльність допомагає розвитку таких вмінь, як:

- ставити цілі, визначати послідовність виконання завдань;

- знаходити оптимальні та ефективні засоби і методи для досягнення визначених

цілей;

- знаходити необхідну інформацію з використанням сучасних технологій; - презентувати результати своєї діяльності.

В основі кожного проекту покладена особлива філософія – орієнтація на кінцевий результат. Ця філософія виховує в учнів повагу до своєї праці, навички планування, вміння презентувати свою роботу. До всіх проектів висувалися вимоги:

- значущість завдань для учнів, що потребує інтегрованих знань і дослідницького пошуку для їх рішення;

- практична, пізнавальна значущість передбачених результатів;

- самостійна діяльність учнів;

- визначення кінцевого результату;

- визначення необхідних знань для роботи над проектом;

- визначення дослідницьких методів.

В центрі проводилось декілька визначних проектів:

1. Проект «Реалізуй свої можливості». Мета проекту – створення рекламних листівок та запрошень до дня відкритих дверей. У проекті брали участь навчальні групи з професії «Адміністратор. Обліковець з реєстрації бухгалтерських даних». Кожна група презентувала свою роботу. Враховуючи кращі ідеї, були розроблені листівки, запрошення. Результат – виконали план державного замовлення на 2018-2019н.р.

2. Проект «Подаруй тепло солдату». Мета проекту – допомога військовим, які перебувають в зоні АТО, розвиток патріотизму. У проекті брали участь учні усіх навчальних груп: проведена благодійна ярмарка, учні, які навчаються на електрогазозварників виготовили буржуйки, швачки – обереги, рукавиці, в’язані шкарпетки, хутряні устілки із фольгою, маскувальні костюми та сітки, а на зібрані на ярмарці кошти були закуплені продукти харчування, теплі речі (усе в подальшому передали нашим воїнам). Працюючи над проектом, учні розкрили свої творчі здібності, а також засвідчили, що вони є справжніми патріотами та працюють і навчаються на благо своєї держави, їм не байдужа доля інших людей, а моральні цінності ніколи не знищаться.

3. Проект «Упорядження території навчального закладу». Це цікавий і корисний проект випускників будівельних груп та електрогазозварювальників. Учні повинні були реалізувати свої практичні навички, які набули під час навчання. Вони зробили економічні розрахунки, вивчили ринок цін на будівельні матеріали та матеріали залізних виробів, розробили креслення. Проект починався з «мозкової атаки»: учні висували свої ідеї (які архітектурні форми можна побудувати на території закладу, надати їм естетичного вигляду, як змінити класні кімнати, фойє закладу). Проект впроваджено. Зовнішній вигляд навчального закладу та прилеглої до нього території значно покращився і привертає увагу перехожих.

4. Проект «Стежками нашого краю». Кожній групі дано завдання. Протягом місяця учні збирали матеріал, аналізували, систематизували його, спільно з викладачами складали маршрут. Кінцевий результат – організовано похід по визначним місцях нашого краю із дослідженням та збором лікарських рослин, а також козацькими забавами.

5. Проект «Ярмолинеччина: світ навиворіт» з напрямку «Екотуризм-сільський туризм». Групи отримали завдання. Протягом місяця учні збирали матеріал, аналізували, систематизували його. Кінцевий результат – створено бізнес-план по впровадженню туристичної фірми визначними місцями Ярмолинеччини, пропаганди ведення здорового способу життя та представлено у районному центрі зайнятості. Даний проект отримав безліч позитивних відгуків, а учні та їх керівник Терлецька С. І. отримали грамоти та подарунки.

Досягнення, вивчення та впровадження досвіду інших країн

Основне завдання Державного навчального закладу «Ярмолинецький агропромисловий центр професійної освіти» – пошук і оновлення змісту професійної освіти. На сьогоднішній день показником творчої праці колективу є його достатньо високий рейтинг в обласних конкурсах фахової майстерності, у виставках технічної та декоративно-прикладної творчості, участі учнів навчального закладу в міжнародному конкурсі.

У ДНЗ «Ярмолинецький агропромисловий центр професійної освіти» особлива увага приділяється розвитку конкурентоспроможного працівника, який зможе працювати на вітчизняному та європейському ринку праці. А разом з тим пропагується перейняття досвіду зарубіжних країн і втілення їх у життя на території України. Ми готуємо не лише кваліфікованих робітників, а й справжніх патріотів, які піднесуть ринкову економіку нашої держави. Яскравим прикладом цього є постійна участь учнів центру у змаганнях молодих зварників «Золотий кубок Linde», що відбуваються у м. Фрідек-Містек (Чехія). Учні центру вже неодноразово демонстрували свої вміння і отримували досить високі результати.

У навчальному закладі проходить підготовка фахівців високого рівня. Так за період 2001–2018 року випущено більше 2970 молодих робітників. З них отримано 2 золотих медалі, 36% випускників дипломи з відзнакою; 42% – підвищені робітничі розряди. 100% випускників влаштовуються на роботу за отриманою у навчальному закладі професією.

Найкращим показником підготовки кваліфікованих робітників є листи - подяки з підприємств області.

Педагогічний колектив Державного навчального закладу «Ярмолинецький агропромисловий центр професійної освіти» готовий і надалі працювати над впровадженням у навчальний процес інноваційних педагогічних і виробничих технологій, щоб готувати висококваліфікованих, конкурентноспроможних, затребуваних на ринку праці робітників.

Впровадження нових технологій в навчальний процес – це великій простір для втілення творчих ідей. Тому вимоги роботодавців до майбутніх фахівців – це не тільки професіоналізм молодого робітника, а його творчий потенціал.

Застосування нових виробничих технологій в навчальному процесі забезпечує формування у випускників компетенцій, зорієнтованих на сучасне виробництво.

Система вивчення, узагальнення та поширення кращого досвіду роботи педагогічних працівникі на різних рівнях

Немає коментарів:

Дописати коментар

Головна сторінка