Інформатизація методичної роботи

 

Наявність методичного кабінету (суміщений чи окремий, забезпеченість кабінету відповідно до вимог (%):  окремий.

Методичний кабінет окремий, забезпеченість  - 95%.

Підключений до мережі Internet – «Гігател»

Наявні БД:

1.     Планування методичної роботи

-         план методичної роботи на рік;

-         педагогічна рада;

-         методична рада;

-         інструктивно-методичні наради;

-         плани роботи методичного кабінету;

-         школа молодого майстра;

-         школа педагогічної майстерності;

-         школа перспективного досвіду;

-         психолого-педагогічні семінари.

2.     Робота методичних комісій

-         МК викладачів та майстрів в/н з професій «Електрогазозварник. Слюсар-ремонтник; Слюсар з ремонту колісних транспортних засобів. Водій автотранспортних засобів. Лісоруб»;

-         МК викладачів та майстрів в/н з професій «Агент з постачання. Обліковець з реєстрації бухгалтерських даних. Адміністратор.

-         МК викладачів та майстрів в/н з професій: Швачка. Кравець. Штукатур. Лицювальник-плиточник. Монтажник систем утеплень будівель»;

-         МК класних керівників;

-         МК загальноосвітніх дисциплін.

3.     Атестація працівників

4.     Графіки відкритих уроків

 

Кабінети (вказати кількість і назву)

- загальноосвітніх  - 10

- спецпредметів  - 6

- майстерні   - 7

- лабораторії  - 2

- навчально-практичний центр з професії «Слюсар-ремонтник»

Інформатизація методичної роботи

Наявність локальної мережі (які підрозділи об’єднує) Наявність внутрішньої інформаційної системи Інтернет (внутрішній сайт)	ypl.ucoz.ru
Створення електронних баз даних за напрямами методичної роботи (вказати наявні БД)	Робота методичних комісій, засідань педради, конкурси, робота атестаційної комісії, інструктивно-методичні роботи, школи молодого майстра та викладача, передового педагогічного досвіду, психолого-педагогічні семінари, плани роботи методичного кабінету, методична рада.

 

Кількісно-якісний склад педпрацівників, підвищення кваліфікації, стажування

 

Категорія працівників	Всього, осіб	Наявність вищої кваліфікаційної категорії (найвищого тарифного розряду), осіб	% - від загальної кількості	Наявність педзвання, осіб	% - від загальної кількості	Підвищення кваліфікації		Стажування
						Заплановано  (к-сть осіб)	Фактично пройшли	Заплановано  (к-сть осіб)	Фактично пройшли
Викладачі ПО	12	6	50%	3	50%	2	2	1	1
Викладачі з/о дисциплін	18	8	44%	3	40%	3	1	-	-
Майстри в/н	17	1	6%	1	10%	3	3	5	5

 

 

 

В умовах проведення дослідно-експериментальної роботи експериментальний навчальний заклад має право вносити передбачені програмою дослідження зміни до:

- змісту освіти (працювати за експериментальним навчальним планом, застосовувати у навчально-виховному процесі експериментальні навчальні програми, підручники та посібники) ;

- режиму функціонування (введення нових форм організації навчання та виховання учнів) ;

- методів роботи педагогічних працівників;

- системи управління навчальним закладом;

- форм комплектування, підготовки та перепідготовки кадрів (п. 3. 2 Положення).

Дослідно-експериментальна робота на базі експериментального навчального закладу всеукраїнського (регіонального) рівня розпочинається після затвердження наказом Міністерства освіти і науки України (управління освіти і науки обласної адміністрації) заявки та програми з визначенням завдань на кожному етапі дослідження.

Адміністрація експериментального навчального закладу всеукраїнського рівня спільно з автором педагогічної ініціативи (науковим керівником) після виконання програми відповідного етапу експерименту звітують про перебіг і отримані результати на засіданні відповідної комісії Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України; регіонального рівня – на засіданні Вченої ради обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.

Звіт про результати дослідно-експериментальної роботи подається у письмовій формі та включає опис виконання завдань у відповідні строки. До звіту додаються розроблені у межах проведення дослідно-експериментальної роботи програми, посібники, методичні розробки, інші практичні матеріали, які розкривають сутність виконаної роботи. Одночасно подається програма наступного етапу дослідно-експериментальної роботи. За необхідності на розгляд комісії Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України (Вченої ради обласного інституту післядипломної педагогічної освіти) вносяться пропозиції щодо змін у програму, розширення бази чи припинення дослідно-експериментальної роботи, які передаються Міністерству освіти і науки (на всеукраїнському рівні), управлінню освіти і науки обласної державної адміністрації (на регіональному рівні).

Звіт схвалюється відповідним наказом Міністерства освіти і науки України, управління освіти і науки обласної державної адміністрації та цим же наказом затверджується програма дослідно-експериментальної роботи наступного етапу.

Результати дослідно-експериментальної роботи після завершення програми експерименту оприлюднюються на всеукраїнських, регіональних науково-практичних конференціях, семінарах, круглих столах, сторінках педагогічної преси, міжнародних виставках.

Загальне керівництво дослідно-експериментальною роботою всеукраїнського рівня здійснює Міністерство освіти і науки України, регіонального – управління освіти і науки обласної державної адміністрації. Науково-методичний супровід експерименту здійснює Науково-методична рада, склад якої затверджується керівником загальноосвітнього навчального закладу одночасно із заявкою на проведення дослідно-експериментальної роботи. Поточне керівництво експериментальним навчальним закладом здійснює його директор відповідно до повноважень, визначених Положенням про загальноосвітній навчальний заклад та статутом освітньої установи.

Координацію та консультування дослідно-експериментальної роботи на базі експериментального навчального закладу всеукраїнського рівня здійснює Інститут інноваційних технологій та змісту освіти Міністерства освіти і науки України; регіонального рівня – обласний інститут післядипломної педагогічної освіти.

Науково-методичний супровід дослідно-експериментальної роботи можуть здійснювати наукові установи Академії педагогічних наук України (за згодою).

Дослідно-експериментальна робота фінансується засновником загальноосвітнього навчального закладу відповідно до встановленого законодавством порядку за рахунок коштів відповідного бюджету, а також інших джерел, не заборонених чинним законодавством.

 Реформування національної системи освіти спричинило потребу в оновленні діяльності навчального закладу. Одним із компонентів модернізації освітньої галузі є дослідно-експериментальна робота. З огляду на це до дослідницької (гностичної) діяльності вчителя нині посилено увагу.

 

 Педагогічне дослідження – це процес і результат діяльності, спрямованої на одержання нових знань про закономірності навчання, виховання і розвитку особистості, про структуру, теорію, методику і технологію організації навчально-виховного процесу, його зміст, принципи, методи і прийоми здійснення.

Оскільки єдино правильним і ефективним шляхом перевірки результативності запровадження інновацій у системі освіти є експеримент, експериментальна робота є складовою інноваційної діяльності.

Дослідно-експериментальна робота у навчальному закладі – це поєднання пошуку найбільш ефективної педагогічної системи через дослідну роботу, розробку програми експерименту та її реалізацію, включаючи і процес удосконалення масової педагогічної практики на основі отриманих результатів експерименту. Необхідність і важливість проведення дослідно-експериментальної роботи полягає не тільки в отриманні нового педагогічного знання та досвіду, але і в набутті учнями важливих компетентностей та є засобом зростання професіоналізму вчителя-дослідника.

Предметом особливої уваги експериментальної роботи має бути організація і проведення педагогічного експерименту, який характеризується обґрунтованим вибором експериментальних і контрольних класів або груп, достатньою тривалістю, правильним визначенням статистичної вибірки.

Педагогічні дослідження спрямовуються переважно на вивчення актуальних педагогічних проблем, пов’язаних із предметною діяльністю особистості, яка розвивається, та експериментальну апробацію нових педагогічних технологій. Діяльність, про яку йде мова, має бути особистісно розвивальною, тобто її кінцева мета – розвиток особистості дошкільника, школяра, вчителя, тобто осіб, залучених до цієї діяльності.

Педагогічний експеримент – це загальнонауковий метод пізнання, який дозволяє одержати нові знання про причиново-наслідкові відношення між педагогічними факторами, умовами, процесами.

Педагогічні експериментальні дослідження пояснюють і передбачають нові факти та явища навчально-виховного процесу або окремих його аспектів. Розкриття внутрішніх суперечностей педагогічних явищ, які вивчаються, дослідження шляхів чи засобів їх подолання, – одне з головних завдань будь-якого педагогічного дослідження, бо тільки таке вивчення створює умови для наукового управління складними процесами навчання, виховання й розвитку особистості.

Нині найбільш поширені в м. Києві такі напрями дослідно-експериментальної діяльності:

§  розвиток відкритої громадської активної системи «Школа повного року навчання»;

§  психолого-педагогічний супровід дітей із особливими потребами через упровадження інклюзивної освіти;

§  розвивальні моделі за науково-педагогічним проектом «Росток»;

§  проектування моделі школи білінгвального типу;

§  виховання учнів на морально-етичних цінностях християнства;

§  формування культури здоров’я підростаючого покоління;

§  упровадження сучасних інформаційних технологій у навчальний процес ЗНЗ;

§  адаптація зарубіжних педагогічних? систем в умовах української школи;

§  розвивальне навчання в освітній моделі загальноосвітніх навчальних закладів;

§  інтеграція в освіті.

Кожний із дослідно-експериментальних проектів має чітко визначений, відмінний від інших науковий апарат, механізм організації і проведення.

Колектив НДЛ експериментальної педагогіки та педагогічних інновацій радо запрошує педагогів ті колективи шкіл до співпраці на нашому сайті. Давайте будемо змінювати світ разом.

 

 Самоосвіта педагогічних працівників

Створення ефективної системи самоосвіти педагогічних працівників – це одне з найголовніших завдань методичної роботи у навчальному закладі. Самоосвіта є основною формою підвищення педагогічної компетентності, яка складається з удосконалення знань та узагальнення педагогічного досвіду шляхом цілеспрямованої самоосвітньої роботи. Шляхом досконалої організації самоосвітньої діяльності постійно удосконалюється професійна майстерність викладача і, як наслідок, формується авторитет педагога серед учнів, батьків, колег. Творчо працюючий педагог сам створює свій особистий імідж.

З метою організації самоосвіти кожному педагогічному працівнику пропонується скласти індивідуальний план самоосвіти зі своєї методичної проблеми. Звертається увага педпрацівників на те, що, заповнюючи теку самоосвіти, вони повинні зрозуміти, що це потрібно не будь-кому, а саме їм. Завдяки цьому вони бачать свій розвиток, тому підходять до цього процесу виважено та з відповідальністю.

Для забезпечення права педагогічних працівників на підвищення кваліфікації у навчальному закладі складено перспективний план курсової перепідготовки викладачів та стажування майстрів виробничого навчання. На його основі на навчальний рік складається план курсової перепідготовки та стажування.

Всі події, що відбуваються у навчальному закладі, методичні матеріали, планування всієї методичної служби висвітлюються на сайті навчального закладу http://chplzt.open.net.ua/ .

Результатом,  методичним продуктом роботи з педагогічними працівниками є матеріали їхнього педагогічного досвіду з конкретної проблеми (методичні розробки, портфоліо, доповіді, посібники).  Якщо проаналізувати якість матеріалів педагогічного досвіду в методичному кабінеті, то можна зробити висновок: вони не завжди відповідають вимогам, оскільки  за своєю суттю не є чимось новим, не відрізняються  від масового, не знаходять застосування в практиці роботи, не  мають перспективи для подальшого поширення, часто становлять хаотичне нагромадження інформації абстрактного, безсистемного характеру.

Специфіка освіти як елемента соціальної сфери полягає у випереджаючому характері його змін. У силу цього професійні проблеми викладачів не можуть бути розглянуті у відриві від тих перетворень, які відбуваються нині в суспільстві, в освіті. Як показує історичний досвід, інноваційні процеси – необхідна й обов’язкова умова розвитку як педагогічної науки, так педагогічної практики. У зв’язку з цим процес підготовки майбутнього викладача має бути спрямований на підготовку педагога, здатного до творчості, що володіє сучасними педагогічними технологіями.

Практика впровадження різноманітних форм методичної роботи показує, що саме у творчих педагогів, які використовують у своїй роботі досягнення науки і передовий досвід, як результат – їх особисті досягнення та високі показники у теоретичному та професійному навчанні учнів.

Отже, зміни, що відбуваються в економіці та суспільному житті України вимагають більш якісної підготовки учнів, яка значною мірою залежить від ефективності навчання, тому на перший план виступає активізація пізнавальної діяльності учнів, впровадження в процес викладання сучасних педагогічних і виробничих технологій.

Поставлена задача передбачає роботу над педагогічним проектуванням процесу навчання, оволодінням викладачами та майстрами виробничого навчання інноваційними формами й методами навчання, вирішенням питань комплексно-методичного забезпечення предметів та професій, змістовністю виховної роботи, професійною спрямованістю процесу навчання. Реалізація поставлених цілей передбачає і удосконалення педагогічної майстерності та творчості викладача та майстра виробничого навчання, підвищення їх методичного рівня.

Від так центром усієї методичної роботи в ліцеї є методична служба – основний компонент підвищення професійної кваліфікації усього складу педагогічних працівників, важлива ланка в системі їх безперервної освіти та самоосвіти, один із засобів управління освітнім процесом.

 

 

Шляхи удосконалення методичної роботи в закладі:

 Їх результативність свідчить про те, як розвивається творчий потенціал педагогів, підвищується професійна майстерність, направлена перш за все на підготовку сучасного кваліфікованого робітника і формування духовно розвиненої особистості.

·